Тема. Ґрунт.
Родючість – основна властивість ґрунту.
Мета:
·
формування
предметних компетентностей: формувати в учнів поняття «родючість ґрунту»,
уявлення про перегній, про склад ґрунту, утворення ґрунтів, роль живих
організмів в утворенні ґрунтів; розвивати спостережливість, уміння порівнювати,
класифікувати, робити висновки, узагальнювати; виховувати любов до природи
рідного краю, дбайливе ставлення до об’єкта природи, почуття гордості за багатство рідного краю.
·
формування
ключових компетентностей :
уміння
вчитися: розвивати вміння визначати мету роботи і план її виконання,
презентувати свої дослідження, оцінювати власну діяльність та діяльність
однокласників.
комунікативної:
удосконалювати вміння виділяти під час читання і слухання важливі за змістом
слова, робити висновки-узагальнення, відповідати «своїми словами», зв’язно і
послідовно описувати побачене, знаходити у науково-популярних текстах конкретні
відомості;
здоров’язбережувальної:
удосконалювати вміння розпізнавати правильне і неправильне сидіння за партою;
соціальної:удосконалювати
навички продуктивної співпраці в команді; підвищувати інтерес до предмета
Обладнання: презентація, опорні схеми, календар природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Сядьте, діти, всі рівненько,
Усміхніться всім гарненько,
Настрій в подорож візьмемо
Й мандрувати розпочнемо.
Вправа «Долоня друга» ( психоемоційне налаштування)
- А оскільки в подорожі вам знадобиться підтримка друзів,
виконаємо вправу «Долоня друга».
- Прикладіть долоню до долоні, подивіться в очі одне одному
і побажайте гарного настрою та цікавих відкриттів .
- Гасло уроку:
Винахідливі завжди
Сухими вийдуть із води.
Важких завдань для нас немає,
Наш клас завжди перемагає.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Заповнення
календаря природи
- Любі діти! Сьогодні ми будемо подорожувати за туристичним маршрутом, що перед вами.
Ознайомтесь з ним.
- А чи сприяє нам погода за вікном?
- Слухаємо синоптичне повідомлення від Терещенко Каріни і
заповнюємо календар природи.
- Отже, погода сприятлива.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і
мети уроку.
1. Слухання казки-загадки
- Спочатку
відправляємося в чудову комору, щоб запастися продуктами.
. Покладеш в неї
мішок зерна, а восени дивишся: замість одного – у коморі вже двадцять. Відро
картоплі у чудовій коморі перетворюється на двадцять відер. Жменька насіння
робиться великою купою огірків, редиски, моркви, помідорів.
- Це казка. Чи є така комора насправді?
- Здогадались , як вона називається?
- Це родюча земля.
Слово земля багатозначне:
1) це планети;
2) це суходіл;
3) це країна.
2. Розгадування ребуса
Сьогодні
ми поговоримо ще про одне значення цього слова – поговоримо про землю-матінку –
нашу годувальницю. Про її наукову назву ви дізнаєтесь, розгадавши ребус.
( Слайд )
3. Вправа «Асоціація»
- Заплющте очі. Назвіть перше, що спадає на думку, коли
ви чуєте слово ґрунт. (Рослини, тварини,
земля, домівка, корінці … )
- А що ви вже знаєте про грунт?
4. Інтерактивна гра «Знаю, хочу дізнатися, дізнався»
ЗНАЄМО
|
ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ
|
ДІЗНАЛИСЯ
|
ҐРУНТ – ПУХКИЙ ШАР ЗЕМЛІ
|
ЯК ІЗ ГІРСЬКИХ ПОРІД УТВОРЮЄТЬСЯ ҐРУНТ
|
|
РОСЛИНИ РОСТУТЬ ТІЛЬКИ НА ҐРУНТІ
|
З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ҐРУНТ
|
|
ҐРУНТ
– ДОМІВКА ДЛЯ ТВАРИН
|
ЩО ТАКЕ РОДЮЧІСТЬ
|
ІV. Вивчення нового
матеріалу
1. Зупинка «Історично-геологічна». Розповідь учителя з
елементами бесіди
Заплющить
оченята. Розслабтеся. Голівка стає легенькою. Зникає напруга в спинці. Ви
кладете свої ручки на парту, голівку – на ручки, відчуваєте теплоту в тілі.
Уявіть себе серед пшеничного поля… Ви стоїте, а із нірки хтось виглядає. Ви
придивляєтеся …
Це невелика
тваринка чорного кольору, яка риє тунелі у землі, і на світлі нічого не бачить
– кріт. Він пропонує вам подорож до підземної річки. Ви зменшуєтесь до розмірів
крота. Берете собі ліхтарика, щоб розглянути все навколо. Кріт проводить через
верхній чорний шар – і ви бачите напис – ґрунт. Опускаєтесь нижче і бачите
жовтий шар – пісок. Далі – коричневий шар – глина, а нижче – каміння і підземна
річка.
Ви пройшли всі
шари земної поверхні, але внизу кроту не сподобалось. Він запрошує повернутися
у верхній шар – чорнозем. Тут нам зустрілася Мишка Норушка. Вона читає мудрі
книжки і багато чого знає. Послухаємо її.
Мишка
Норушка
Я,
маленька сіра мишка,
Прочитала
в мудрій книжці:
Ґрунт
– це верхній шар землі,
Він
пухкий і чорний.
Темний
він тому такий,
Бо
у ньому перегній.
Нижче
йдуть пісок і глина –
В
них не виросте рослина.
Ми ходили на
гостину до крота. Чи цікаво вам було б насправді побувати там? Тепер
відкриваємо потаємний люк і виходимо з
нірки. Знову виростаємо і повертаємося до класу.
2. Робота в групах. Створення образону «Шари ґрунту».
- Чи сподобалось вам у гостях у крота?
- Які шари земної поверхні існують?
- Перший, верхній. який?
- Другий шар?
- Третій шар?
- Четвертий шар?
- А що під четвертим шаром? (Підземна ріка)
- Зараз попрацюємо у групах. Оберіть спікера. Розподіліть
обов’язки.
Вам знадобляться олівці.
- Намалюйте шари земної поверхні, які нам показав
кріт. Даю вам 3 хвилини на виконання
цієї роботи.
- Виготовлену наочність презентуйте і прикріпіть у дослідницькій
лабораторії.
- Як ви вважаєте, а чому кріт повернувся до верхнього
шару – до ґрунту. ( Там йому затишно,
тепло, є вода, повітря, багато їжі та поживних речовин)
.
3.Зупинка
«Теоретична» Подорож у минуле «Як утворилися ґрунти»
- Продовжуємо нашу віртуальну мандрівку. Заглянемо у
далеке минуле.
- Як же утворювався грунт?
На це та інші питання вам дадуть відповіді запрошеніі
науковці - лектори.
Перша частина лекції.
Павло Миколайович прочитає вам першу частину лекції. А ви
важно слухайте і записуйте основні положення з його розповіді. Робіть висновки.
- Пропоную вирушити в далеке минуле нашої планети.
Уявіть, що раніше земля була вкрита голими скелями, де не було життя. Не можна
виростити урожай на голому камінні. Хоча, виявляється, ґрунти утворюються саме
із гірських порід, що під дією сонця (
тепла-холоду), води і вітру поступово руйнуються, подрібнюються та
розпушуються. Минули мільйони років, сонце, вода і вітер зруйнували скелі. Процес
руйнування гірських порід триває, поки вони не перетруться на пісок і глину.
Так утворюється пухкий шар із дрібного каміння, піску та глини.
- Із чого ж утворюються ґрунти? ( Із гірських порід ) . Нагадайте, а що таке гірські породи? ( Уся тверда поверхня земної кулі – це і є
гірські породи. Це природні тіла, які знаходяться в глибинах Землі та на її
поверхні) .
- А що руйнує гірські породи?
- На що вони перетворюються? ( Сонце вітер і вода руйнують гірські породи і утворюється пухкий шар
із дрібного каміння, піску та глини).
ВИСНОВОК: СОНЦЕ, ВІТЕР І ВОДА РУЙНУЮТЬ ГІРСЬКІ ПОРОДИ І
ПЕРЕТВОРЮЮТЬ ЇХ НА ПУХКИЙ ШАР ІЗ КАМІННЯ, ПІСКУ І ГЛИНИ.
Друга частина лекції
Олександр Юрійович ознайомить вас з другою частиною
лекції . Занотовуйте основне.
- Згодом у цей пухкий шар легко проникнуть вода і
повітря. У ньому оселяться деякі рослини та лишайники. Після їхнього відмирання
між камінням накопичується шар перегною. Якщо туди потрапляє насіння, з нього
виростають більші рослини і знову після себе залишають перегній. Так поступово
утворюються ґрунти.
- Що ж згодом
потрапляє в пухкий шар?
- Хто ж оселяється у пухкому шарі?
- Звідки береться перегній?
ВИСНОВОК: В ПУХКИЙ ШАР ПРОНИКАЮТЬ ВОДА І ПОВІТРЯ, ОСЕЛЯЮТЬСЯ РОСЛИНИ
І ЛИШАЙНИКИ, ЯКІ ВІДМИРАЮТЬ І УТВОРЮЄТЬСЯ ПЕРЕГНІЙ
Третя частина лекції
Віктор Миколайович прочитає вам третю, останню частину лекції.
- Згодом в ґрунті оселяються не лише рослини, але й
різноманітні маленькі організми – бактерії та дрібні тварини, які змогли вижити
в таких умовах. Вони розпушують ґрунт. Їхні залишки перегниваючи також
перетворюються на чорну однорідну масу – перегній. Таким чином підвищується
родючість ґрунту.
ПІДВИЩУЄТЬСЯ РОДЮЧІСТЬ
-
Які живі організми приймають участь в утворенні ґрунту? (Рослини, тварини, мікроорганізми).
-
Яку роботу (функцію) вони
виконують? (Відмерлі рештки перетворюють на перегній).
ВИСНОВОК: В ҐРУНТІ ОСЕЛЯЮТЬСЯ БАКТЕРІЇ ТА ДРІБНІ ТВАРИНИ,
ЯКІ РОЗПУШУЮТЬ ҐРУНТ І ВІДМИРАЮЧИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ПЕРЕГНІЙ.
4.Робота в парах.
Спостереження за кольором, станом, складом ґрунту.
- Попрацюємо в парах. За допомогою лупи розгляньте
грудочки ґрунту. Який він? Кого із живих організмів помітили у зразках ґрунту? Результати фіксуйте в «Листі спостережень».
ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ
|
РЕЗУЛЬТАТИ
|
КОЛІР
|
|
СТАН
|
|
СКЛАД
|
|
МЕШКАНЦІ
|
|
ШВИДКІСТЬ ПОГЛИНАННЯ ВОДИ:
- ПІЩАНІ
- ГЛИНИСТІ
- ЧОРНОЗЕМ
|
-
Хто бажає оголосити результати своїх досліджень. Який ґрунт? (
М’який,
пухкий, темного кольору; там є корені рослин, пісок, глина, каміння, живі
організми)
-
А кого із мешканців ґрунту ви помітили в запропонованому зразку.
5.Зупинка «Театральна»
-
Наступна зупинка нашої подорожі – «Театральна».
-
Яке значення має ґрунт для тварин? На це питання дадуть відповідь самі мешканці
ґрунту – наші друзі черв’ячок Довгастик
та мурашка Трудівниця.
Черв’ячок Довгастик
Я
– маленький черв’ячок.
Мені
не до балачок.
Ґрунт
для мене рідний дім –
Проживаю
я у нім.
Проживаю
я у нім,
І
цей ґрунт щодня я їм
Разом
з рештками рослин.
Так
я збагачую ґрунт поживними речовинами.
Мурашка
Трудівниця
Я
– така мала мурашка,
Та мені зовсім неважко.
З ґрунту
я будую хатку,
Там
ростуть мурашенятка.
Нам
повітря і водицю
Дає
матінка-землиця.
Ми
їй теж допомагаєм:
Пушим
ґрунт і підживляєм.
-
Як бачимо, ґрунти не можуть з’явитися без живих організмів, але й живим
організмам потрібні ґрунти. Для тварин ґрунт є притулком від негоди, їхнім
домом. У ґрунті вони шукають собі поживу.
6.Зупинка «Зоологічна»
-
Наступна зупинка «Зоологічна». Послухаємо зоолога.
Зоолог. Відомий учений Чарльз Дарвін так сказав про дощового черв’яка: «Мабуть, не
знайдеш іншої тварини в світі, яка відіграє таку велику роль у природі». Дякую
дощовому черв’ячку Довгастику за важливу роль в утворенню ґрунту.
Поглинаючи разом
із ґрунтом величезну кількість рослинних решток, дощові черв’яки пропускають крізь
себе і збагачують ґрунт поживними речовинами. Комахи, дрібні тварини ( миші,
кроти) також сприяють розпушенню ґрунту.
Отже, тварини відіграють важливу роль в утворенні та
якості ґрунту, в підвищенні його родючості . А що ж таке родючість?
7.Станція
«Ботанічна»
- Далі наш туристичний маршрут пролягає через станцію
«Ботанічна».
- Послухайте уривок з
оповідання О. Довженка «Матусин город». Слово надається нашому ботаніку.
Город до того переповнився рослинами, що
десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну,
переплітались, душились і дерлися на хлів, на стріху. повзли на тин, а гарбузи
сповзали з тину просто на вулицю.
- Чому так гарно все росте? ( Ґрунт дуже родючий )
- А що ж таке родючість?
8. Робота за
підручником ( с. 52 )
- Самостійно опрацьовуємо правила за підручником і запам’ятовуємо їх.
- Яка основна властивість ґрунту? Що таке родючість?
- Від чого залежить родючість?
- Знову
слухаємо ботаніка.
Родючість ґрунтів
багато залежить від наявності в них перегною. Родючість можна збільшити, якщо
додати в ґрунти добрива. Найкраще
добриво – гній. Гній не шкідливий для рослин та людей. Саме в таких ґрунтах добре
ростуть овочі, фрукти та ягоди, що є складовою здорового харчування. люди
використовують і штучні добрива. але їх необхідно використовувати дуже
обережно, щоб не зашкодити здоров’ю.
Отже, родючість можна збільшити, якщо додати в ґрунти
добрива.
9.Сюжетно-рольова
гра «Агроном та господарі»
Господар.
На моїй грядці погіршився урожай. Яка причина? Поясніть, будь ласка.
Агроном.
Причина в тому, що в ґрунт потрібно періодично вносити добрива. Це можуть бути
спеціальні добрива, що продаються в магазині, або можна додати перегній.
Господар.Це
ж добре, що у вас така земля! А в мене нічого не росте. Поливаю, удобрюю, але
родючості немає. А все тому, що город маю з піщаного ґрунту. Піщаний ґрунт
добре пропускає воду, але і волога, і поживні речовини не затримуються в ньому.
а далі йдуть у товщу землі. Навесні піщаний ґрунт швидше прогрівається, а взимку глибоко промерзає. Бідний у мене ґрунт,
то й родючості нема. Яка дрібненька картопелька, маленькі помідорчики, а
квасоля зовсім не вродила.
Агроном. А
ось глинисті ґрунти довше прогріваються весною та довше тримають тепло восени.
Глинисті ґрунти затримують добрива, корисні речовини та воду. Тому дають більші
врожаї, ніж піщані.
10. Розповідь учителя
«Скарбничка знань»
- Крокуючи туристичним маршрутом ми дісталися до головного скарбу України .
- Найбільше
перегною міститься в чорноземах. Тому цей ґрунт
уважають найродючішим. Чим більше перегною, тим колір ґрунту темніший. У
степних зонах України чорнозем завтовшки 1 м та більше.
В нашій країні
зустрічаються такі види ґрунтів:
1) чорнозем;
2) піщаний ґрунт;
3) глинистий ґрунт.
- Чому вони так називаються? ( Піщаний ґрунт містить більше піску; глинистий ґрунт – більше глини, а
чорнозем – більше перегною).
- Який з цих ґрунтів
найповільніше пропускає воду, а який – найшвидше.
11.Робота в
дослідницькій лабораторії. Робота в групах
- Продовжимо роботу в нашій дослідницькій лабораторії.
- Працюємо згідно інструкції.
ІНСТРУКЦІЯ
1. Засипати в пластикові стаканчики зразки ґрунтів до
першої мітки .
2. Залити воду до другої мітки.
3. Спостерігати протягом 3 хвилин.
4. Занести результати в Лист спостережень.
- Хто бажає оголосити результати своїх досліджень. ( Піщаний ґрунт найшвидше пропускає воду, а
глинистий – найповільніше )
- Яка в них
родючість порівняно з чорноземом?
- Чого мало в піщаних і глинистих ґрунтах?
- Як підвищити родючість таких ґрунтів?
12.Зупинка
«Патріотична»
- Як відомо, найбільше багатство України – це її
чорноземи. Своєю інформацією з цього приводу поділиться з вами Меженська А.
Ґрунти України надзвичайно родючі. За площею чорноземів
Україна посідає перше місце в світі. Значна частина ґрунтів вилучена з
господарського використання через затоплення їх після спорудження водосховищ й
забруднення внаслідок аварії На Чорнобильській АЕС. Крім того значна частина ґрунтів
виснажена внаслідок їхнього активного використання. Це особливо стосується
чорноземів півдня України. Таким чином, Україна дуже добре забезпечена
земельними ресурсами, але вони потребують раціонального використання.
13.Перегляд
мультфільму
- Звернемо з туристичної стежини і перепочинемо в
кінозалі.
(
Перегляд м/ф «Це наше і це твоє»)
14.Складання
розповіді за картиною Ольги Кваші «Простір».
- Туристичні шляхи привели нас в художню галерею Матінки
Природи.
- За допомогою картини Ольги Кваші «Простір» на с.53
підручника складіть розповідь «Чорноземи – багатство України». ( На картині я
бачу безкраї поля, засіяні пшеницею. Достиглі колоски на передньому плані
проглядають чітко. Вдалині видно лінію горизонту. Художник використав теплі
кольори – від жовтого до червоного. Зображено пору року – літо. Зернові вродили
добре. Мабуть зростали на чорноземних ґрунтах. Час збирати урожай)
15.Зупинка
«Математична». Робота в групах.
- А щоб мати гарні врожаї, потрібно оберігати ґрунти.
Адже верхній родючий шар ґрунту, що дав життя рослинам, сам зростає повільно.
За підрахунками вчених, природа накопичує шар ґрунту завтовшки 1 см не менше
ніж за 300 років, якщо їй ніхто не заважає. Для нормального зростання рослин
потрібно шар ґрунту завтовшки хоча б 50 см.
- Задачу № 1 розв’яжемо колективно, а № 2 – в групах.
Задача 1.Скільки потрібно років, щоб утворився ґрунт
завтовшки 50 см, якщо природа накопичує шар ґрунту завтовшки 1 см за 300 років.
Задача №2. Скільки років необхідно, щоб утворити ґрунт
заданої товщини.
1 група – 2 см
2 група – 3 см
3 група – 4 см
Отже, ґрунти утворюються дуже повільно, тому їх необхідно
оберігати і захищати, про що поговоримо на наступному уроці.
16.Вправа
«Віконце в майбутній урок»
- А тепер пропоную вам заглянути у віконце наступного
уроку. Наступний урок – це практична робота. Ми доведемо за допомогою дослідів,
що до складу ґрунтів входить повітря, вода, глина, пісок, перегній, дрібне
каміння та мінеральні солі. А на станції науковій дізнаємося як саме відбувається
процес живлення рослин з ґрунту.
( Слайди )
- Чи цікаво це вам?
- Я задоволена.
17.Зупинка
«Літературна»
- Український народ здавна любив і прославляв
землю-матінку, землю-годувальницю. Тому й склав про неї багато прислів’їв та приказок.
- Учні нашого класу поділяться один з одним народною
мудрістю.
·
До
першого грому земля не розмерзнеться.
·
Як
почав орати, то в сопілку не грати.
·
Глибше
орати – більше хліба мати.
·
Добре
ґрунт угноїш – урожай потроїш.
·
Є
сніг на полях – буде урожай на столах.
·
Земля
турботу любить.
·
Не радій великому посіву, а радій гарному
врожаю.
·
Квітами
милуйся, а землі радуйся.
·
Поле
працю любить.
Отже, слава землі нашій годувальниці. Слава нашим
українським чорноземам.
V.
Підсумок за темою
1.Станція
«Підсумкова»
- Ми повертаємося додому з нашої мандрівки і підводимо
підсумки.
Прийом «Інтерв’ю»
- Чи дізналися ви
про те, що загадували на початку уроку? (
Ставимо + у табличку «Знаю, хочу дізнатися, дізнався»)
- Чого навчилися? (Досліджувати
ґрунти).
- Коли було важко?
- А коли – цікаво?
- Чому землю називають годувальницею?
- Що таке родючість?
- Які шари земної поверхні існують?
- Із чого складається ґрунт?
- Як називається найродючіший вид ґрунту?
- Чому не можна спалювати в садах, парках опале листя і
суху траву?
- Чому після
дощу на деяких полях довго «стоїть» вода, а на деяких швидко висихає?
2.Засівання
міні-ниви.
- Погляньте на ті плоди, що дає нам ґрунт. Покуштуймо
його плоди і подякуймо йому за те.
(
Діти пригощаються яблуками і засівають ниву)
Немає коментарів:
Дописати коментар